Проєкт Pi Network наближається до вирішального етапу. Його мета — побудувати економіку, де токен не просто видобувають, а реально використовують. Але емісія у 100 мільярдів ставить під сумнів стабільність вартості. Щоб зрозуміти, чи здатна така система витримати навантаження, потрібно розібрати, як саме працює розподіл монет і як це впливає на попит.
Як побудована модель емісії
Pi створив унікальну схему видобутку: токени з’являються не за рахунок потужностей, а завдяки активності користувачів. Понад 60 % емісії закладено для тих, хто майнить через мобільний застосунок. Ще частину відвели для команди, екосистемних фондів і ліквідності. Та головне — темпи потрапляння монет у обіг.
Розробники пов’язали їх із кількістю підтверджених акаунтів. Поки користувач не пройшов верифікацію, його баланс залишається заблокованим. Це стримує інфляцію, але й затримує формування реального ринку. Зараз більшість токенів чекають на перехід у відкриту мережу. Саме тому pi network поки не має стабільної торгової активності — занадто мало монет реально в обігу.
Механізм майнінгу працює за принципом зниження винагород. Коли кількість активних учасників зростає, швидкість видобутку падає. Такий алгоритм формує дефіцит і стимулює ранніх користувачів утримувати баланс. Але без стабільного попиту будь-яка модель емісії залишається теоретичною.
Як емісія впливає на ціну
Велика кількість токенів — не завжди мінус. Якщо екосистема справді функціонує, розподіл серед мільйонів користувачів створює ліквідність і базовий попит. Але поки більшість монет заблоковані, ринок бачить лише потенціал. Це головна причина, чому ціна pi network не відображає реальної вартості проєкту.
Після відкриття основної мережі ситуація може різко змінитися. Якщо користувачі почнуть масово переводити токени у відкритий обіг без зростання попиту, з’явиться тиск на ринок. У той самий час запуск нових застосунків, маркетплейсів і платіжних рішень здатен створити противагу цьому процесу.
Ціна триматиметься лише тоді, коли Pi стане корисним усередині власної економіки. Коли токеном оплачують товари, послуги чи комісії — він перестає бути спекуляцією. Якщо ж користувачі сприйматимуть Pi лише як спосіб швидко продати, стабільності не буде. Тут вирішальним стане обсяг реальних транзакцій і довіра спільноти до самої мережі.
100 мільярдів токенів — це випробування для будь-якої криптовалюти. Але у випадку Pi усе вирішить не кількість, а користь. Якщо проєкт доведе практичну цінність токена і створить живу економіку, масштаб не стане проблемою. А поки що потенціал Pi залишається великим, але нереалізованим.